Добившись у минулому році призначення свого помічника Свища Юрія на посаду керівника райвідділу освіти,  Поляк намагався всіма силами  отримати вплив на освіту. Отримав.  Але протримався його протеже на посаді не довго. Лише місяць. Бо ті методи, з яких він почав працювати, не сприйнялись директорами шкіл.

А саме, не всіх влаштовувало те, що ця особа жодного дня не працювала в освіті  та й взагалі ніде, крім помічником депутата облради Поляка. А ще за ним постійно тягнеться шлейф людини, залежної від заборонених в Україні препаратів та речовин і як найвідданішого на Виноградівщині ментовського стукача. Так чи ні, стверджувати не будемо. Але, як мовиться, диму без вогню не буває.

Та найбільше директорів шкіл обурили його нововведення. Він заставляв усіх написати заяву на звільнення без зазначення дати. Всі розуміли, що це гачок, на який їх хочуть посадити. Будеш «слухняним» – працюватимеш, ні – втратиш посаду. А від тих, у кого термін контракту закінчувався, аби його продовжити, вимагав по три тисячі доларів кешу.

Звісно освітянський народ збунтувався. Скарги та заяви про злочин з боку Свища пішли в усі інстанції, починаючи від судів, поліції, прокуратури та завершуючи Закарпатською облдержадміністрацію. Як результат – звільнення.

Але треба знати Поляка, щоб зрозуміти, що той не уступиться від ідеї мати свою людину на посаді керівника райвідділу освіти.  Скупивши половину нерухомості  Виноградова, тепер ще й хоче контролю над освітянськими коштами. Відповідно запустили процес на відновлення Свища на посаді, який триває уже рік. З іншого – блокування райрадою виділення школам 39 мільйонів залишку освітньої субвенції та майже 16 мільйонів гривень цільових.

На носі початок навчального року, а дахи не перекриті,  вікна не замінені, внутрішні вбиральні для дітей не обладнані. Немає коштів на купівлю шкільних автобусів, проведення інтернету, придбання комп’ютерів, затягується запуск реформи «нової школи» для першачків… Все буксується. Причина одна – не повернете Свища на посаду, не отримаєте нічого.

А тепер уявім, що Поляка обрали депутатом Верховної ради. Тоді вже не лише Виноградівський район потрапить у кабалу місцевого князька, а весь округ. І тоді вже призначення керівників не тільки освіти, а й інших структур на пряму залежатиме  від однієї людини. А людинка ця – гниленька. А «гнилий овоч» вражає всіх, хто поряд біля нього знаходиться.

Вчорашній обшук місцевих активістів та людей абсолютно не причетних до агітації на 73 виборчому окрузі в Закарпатті викликав масове обурення  серед населення. Акція, яку правоохоронці   назвали як  «попередити підкуп населення», більшістю місцевого населення сприйнялась як залякування.

Ось що говорить з цього приводу пані Тетяна (прізвище з певних причин не захотіла назвати):

-Вранці я вийшла з дому, щоб купити хліба. По дорозі до мене під’їжджає автомобіль. Виходять незнайомі люди і питають:  «Ви Тетяна….». Кажу: так. «То вам повістка з’явитись на допит у Київ в департамент по боротьбі з економічною злочинністю. Розпишіться». Я ж нічого не зробила, – кажу. Чого мені туди їхати? Звісно, я нічого не підписувала і повістки на руки не брала. А потім чую по селі йдуть обшуки. Люди знервовані, обурені. Вже потім, коли всі заспокоїлись, проаналізували, що робиться, то зрозуміли, що питання не в підкупі, а головне завдання спецоперації – залякати населення.

Жителі населених пунктів округу №73 в своїй більшості переконані, що це робота кандидата в депутати по виборчому округу №73 Владислава Поляка. Він спить і бачить себе депутатом Верховної ради. Але страх, що конкуренти можуть виявитись сильнішими, за тиждень до виборів через зв’язки у Департаменті захисту економіки МВС України, про які він не раз вихвалявся, домігся,  аби за тиждень до голосування  призначили начальником Виноградівського райвідділу поліції свого кума.

Жителі впевнені, що саме ті зв’язки і привели спецназівців у Закарпатський регіон. По-друге, про чітко сплановану, наперед продуману операцію за тиждень до виборів говорить і той факт, що людям вручали повістки, де вказувалась для всіх  одні і ті ж година та дата: 11 год. у п’ятницю. І таких повісток в межах округу роздали десь 60.

Щодо обшуків, люди переконані, що організовані правоохоронцями маски-шоу розраховані тільки на залякування.

-Уявляєте,- розповідає вже інший житель округу пан Микола. – Одночасно в село заїжджає біля 40 автомобілів, а потім групами по 3-4 авто в кожній  рухаються до людських садиб.   Люди у формі, масках, з автоматами в руках намагаються проникнути на територію  садиби. Грохіт, крики. .. Збігаються сельчани, ніхто не розуміє, що відбувається… Міністр внутрішніх справ заявляє, що зробить усе, аби вибори в Україні пройшли максимально чесно. Але чи не перетвориться боротьба за чистоту голосування у залякування на замовлення  та просування своїх людей у парламент. Принаймні, так виглядає.

Так відзиваються жителі Виноградівського району про кандидата в народні депутати по мажоритарному виборчому округу номер 73 Закарпатської області  Владислава Поляка.

Такого роду слава до чоловіка прийшла не в один момент. Щоб заробити собі імідж негативної людини, колишньому депутату Виноградівської міськради, а нині обласної,  потрібно було потрудитись декілька років. Принаймні, зі шпальт місцевих ЗМІ та інтернет ресурсів він не сходив, починаючи з 2013 року. Вперше прізвище депутата Виноградівської міської ради Владислава Поляка, на той час лідера місцевого осередку партії Регіонів, гучно прозвучало у вересні 2013 року. У ніч на 16-е він побив 30-літнього місцевого жителя Сергія Бондарєва, та так, що той потрапив у реанімацію з важкою черепно-мозковою травмою. Лікарі констатували стан постраждалого як стабільно важкий. Місцеві та центральні ЗМІ тоді активно висвітлювали дану подію. Міліція, яка розслідувала справу, мала би притягнути хулігана до відповідальності. Є факт, є постраждалий, відкрита кримінальна справа…  Але цього не сталось. Із кривдника Поляк невідомо яким чином перетворився у свідка. І вже не він копав чоловіка ногами, а якась група невідомих людей, які, нібито, раптово виїхали закордон і їх не можна знайти. Врешті справа, яка набрала широкого розголосу серед населення, так нічим і не закінчилась. Поляк вийшов із води сухим сухісіньким.

Нинішній кандидат у депутати Верховної ради по 73-му Закарпатському округу Владислав Поляк запам’ятався виноградівцям своєю аж надто бурною діяльністю. Будучи лідером районного осередку Партії Регіонів, депутатом місцевої ради, він чомусь вирішив, що має право на вседозволеність. А відтак ще й диктувати іншим, як жити.

Олена Бучок, матір двох дітей, аби заробити якусь копійчину, одну частину будинку переобладнала під кафе-магазин  «Гелена», що знаходиться по сусідству з будинком мами названого депутата і  які перебувають у родинних стосунках.

Сімейству Поляків не сподобалось, що родичка закрутила бізнес і вони вирішили, що дім Олени Бучок треба просто знести.  Добившись рішення суду, а ми знаємо, як місцеві суди працюють і на чиї сторони стають, залучившись підтримкою державної виконавчої служби Виноградівського районного управління юстиції, Поляк став діяти.

Жодна будівельна організація, до кого звертались виконавці з проханням надати спецтехніку для демонтажу будинку, не пішла на угоду. Люди при здоровому глузді розуміли, що не можливо  викинути сім’ю з хати в холодну пору року. Тим більше, всі розуміли, що це лише примхи місцевого князька-регіонала. А ще Олена Бучок поскаржилась на неправомірні дії Поляка в Європейський суд і чекає на його рішення. Тому про знесення будинку не могло бути й мови.

Ось як описує події 25 жовтня 2013 року одне з місцевих видань.

«Близько п’ятої години ранку біля будинку №22, що по вул. Шевченка в м. Виноградів з’явились працівники виконавчої служби. Перед воротами будинку шумів екскаватор. Невідомі особи зламали замки на вхідних воротах, вдерлися у житлове приміщення. Попередньо вже встигли відключили електропостачання та газопостачання.

Перелякані мешканці будинку, на ходу одягаючись, вискочили на вулицю, не розуміючи, що відбувається.

На дворі скупчились міліціонери та весь склад Виноградівської виконавчої служби. Екскаватор, який привезли на місце події, не мав жодних номерних знаків, особа водія також не встановлена. За словами виконавців, екскаватор оплачений та замовлений самим Поляком».

Чи мала право на такі дії поліція та виконавча служба? Звісно, ні.

Згідно з законодавством, виконавчі дії служба може здійснювати лише у робочі дні і не раніше шостої та не пізніше двадцять другої години. Попередньо підготувати відповідну постанову та ознайомити  з нею тих, кого ці дії стосуються. Не можна залучати приватні кошти. Усі витрати йдуть виключно з державного бюджету. А головне – справа перебуває у Європейському суді. Виникає логічне запитання: як так сталося, що міська рада, депутатом якої на той час був Поляк, міліція допустили саме явище «поляківщина»? Чому пішли у Поляка на повідку, а не скористалися здоровим глуздом? Хоча, може, собака в іншому зарита? Важко протистояти бажанню отримати легкі гроші? Не стверджуємо, не знаємо. Це лише догадки. Але щось тут не чисто. Поки не пізно, виноградівцям слід задуматись, чи потрібен їм такий депутат-мажоритарник у Верховній раді, якщо він навіть родичів не шкодує заради своїх забаганок.

Політична ситуація в країні одіозного регіонала перефарбувала у депутата партії Відродження.  Однак зміна партійного іміджу ніяк не вплинула на його поведінку. Поляк і далі продовжує жити так, як йому заманеться.

Нагадаємо. згідно з законодавством, проблискові маячки синього кольору дозволено використовувати, автомобілям Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної прикордонної служби. Щодо спеціальних світлових сигнальних пристроїв зі світловими сигналами червоного кольору, то вони можуть встановлюватися лише на транспортних засобах поліції.

Чітко і зрозуміло. Але Поляк чомусь вирішив, що він бог на Виноградівщині і йому все дозволено, Незважаючи на заборону, встановив на своєму автомобілі Land Cruiser звукові та світлові сигнали.

 «Спалив» батька син, який виклав в інтернет відео, де він хизується у мережі автівкою Поляка-старшого. На ньому хлопець  за кермом Toyota Land Cruiser VDJ200 2017. На авто з номерами «АО 5000 ВВ» встановлено світлові та звукові сигнали, як у спецтранспорту, що є порушенням законодавства.

Якщо переглянути декларації депутата за останні три роки, то стає очевидним, що Поляк живе далеко не по кишені. Приміром, придбав собі за 2,5 мільйона новенький автомобіль-позашляховик Toyota Land Cruiser VDJ200 2017 року випуску. У власності депутата житловий (417,3 кв. м) та садовий будинки (195,6 кв. м) у Виноградові, торговий центр, автомийка, магазин, кафе, аптека (пам’ятка архітектури) та низка земельних ділянок. На сім’ї записано 5 транспортних засобів. А ще на весілля подарував синові новенький авто за 140 тисяч доларів. Правда, у декларацію змін не вніс. Кажуть, навіть не зареєстрував на нього, а на підставну особу. А ще поговорюють, та й він сам нерідко хвастається, що має «кришу» навіть у Києві, заступника керівника Департаменту захисту економіки МВС України, бо призначення рідного брата кума начальником районної поліції Виноградівського району – це його рук справа. 

Згідно декларації за 2016 рік, досить пристойний статок Поляк тримає у готівці: понад 6 млн гривнею, 299,5 тис. доларів. і 201,329 тис. євро. Також вказані кошти, які він, буцімто, позичив третім особам: 255 тис. євро і 608 тис. дол. А тепер рахуємо: офіційний дохід сім’ї в тому ж, 16-му році склав 1,141 млн грн. Накопичення ж у рази більше.

Думається, фіскалам давно треба було б завітати до місцевого князька і перевірити, звідки ж такі статки? Чи не контрабанда часом? А тут уже й криміналом попахує.

Може, саме через приховані заробітки він і роздає сьогодні щедрі подарунки у вигляді IPad Apple “вчителям року” та обладнання в лікарню, що виглядає під час виборчої кампанії як підкуп виборців. Авось, не забудуть про «щедрого» дядю, коли йтимуть голосувати на виборчі дільниці.

До речі, у діяльності Поляка також простежується приховування бізнесу від фіскальних служб. У щорічній декларації за 2017 рік він вказав, що має корпоративні права на ТзОВ “Енергія гір плюс” зі статутним фондом 149000. Там же зазначено, що він є кінцевим бенефіціаром цієї компанії.

А вже в декларації за звітний 2018 рік “Енергія гір плюс” зникає. Право власності на товариство набуває його син, який теж зветься Владиславом, при цьому збільшують статутний фонд до 1 000 000 грн.

Якщо зважати на те, що пан Поляк офіційно працює підприємцем лише 10 років, то якби він не пнувся, заробити таких грошей не можна. Хіба що не платить податки. То не вже виноградівці допустять до Верховної Ради людину, яка ще не стала депутатом, а вже у всіх проявах показала свою нікчемність?